Про бібліотеку Бібліотечні уроки Творці слов’янської писемності Книга - джерело мудрості та знань Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею Система каталогів та картотек у бібліотеці Бібліографічний опіс документів Інформаційна культура – складова загальна культура особистості Методи роботи з джерелами інформації Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці Книга в образотворчому мистецтві На вічнім шляху до ШевченкаВін належить вічності. До 200-річчя Т.Г. Шевченка Наша любов і святиня. Бібліографічний список літератури Рідний край Есхар ̶ мальовничий куточек України Естафета пам’яті. Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес Максим Рильський – класик ХХ століття Козацтво в художній літературі Козацтво: право на безсмертя (Бібліографічний огляд літератури) |
Він належить вічності
«Поки наша планета буде намотувати на свою орбіту пряжу сонця і час, доти Тарас Шевченко буде сучасником її дітей»
М. Стельмах Уже для багатьох поколінь українців і не тільки українців – Шевченко означає так багато, він завжди з нами, в нас.
Нині Україна самостверджується для себе і для світу під знаком Шевченка, під знаком Шевченка наш народ повертає собі національну самосвідомість і гідність. «Він був сином мужика – і став володарем в царстві Духа.
Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим»
І. Франко Творчість Тараса Шевченко – це голос могутніх народних стихій, національних і загальнолюдських болінь, котрі до появи українського генія були німотними. В його творах вперше за всю історію людства заговорила потоптана, але не вбита вельможами невільницька душа. «Кобзар» Т.Г. Шевченка належить до тих книжок, яки найбільше друкуються і найбільше читають в усьому світі. То є святиня українського народу, національна Біблія України. Це книга всього життя, книга – подвиг, книга – безсмертя, книга – джерело нашої духовності, совісті, гідності, національної неповторності. Усім близька й зрозуміла пристрасна поезія Тараса, яка йде від щирого серця. «За глибиною істинно людського почуття, досконалістю слова Тарас Шевченко є не лише великим поетом України, а й одним із найбільших європейських поетів.»
Вольфано Джусті, професор Римського університету. «Вийшовши з самих низів народних, Шевченко піднявся до вершин світової поезії. І радісно бачити, як могутня його поезія сьогодні крокує через усі кордони, іде на всі континенти до близьких і далеких народів, яки відкривають для себе в цій поезії вічно живу, кипучу енергію, її красу, її глибокий гуманістичний світ »
О. Гончар
Геніальний поет, полум’яний патріот і мислитель-гуманіст, Шевченко одночасно є одним з найвидатніших майстрів українського живопису і графіки, засновником народності та критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві.
Тарас Шевченко надзвичайно тонко відчував природу в усіх відтінках її краси. Як геніальний митець, він умів передати свої відчуття і словом і фарбами. Ми маємо чудові зразки поетичної пейзажної лірики та вишукану добірку українських краєвидів, створені великим майстром.
Шевченко найбільше малював Україну впродовж 1845 – 1847 років під час другого приїзду на Батьківщину. Цей період відзначається розквітом творчих сил митця, створенням шедеврів поетичних і малярських. То була найщасливіша пора в житті Шевченка, про яку він часто згадував на засланні. Ніби сама доля дала можливість Тарасу Григоровичу, побувати в різних куточках України, надивитися на рідний край, відчути красу, велич і щедрість української природи, відтворити її в малюнках перед довгою і страшною розлукою, спричиненою арештом 1947 року.
Збереглося понад 50 краєвидів, написаних художником у ті роки. Вони становлять цінну частку українського національного пейзажного живопису, який у 30-ті – 40-ві роки ХІХ століття тільки-но зароджувався як самостійний жанр.
Одним із символів України і всіх українців світу є Тарас Шевченко. Тому неодмінно там, де оселилися українці з'являлися пам'ятники цьому поету і художнику.
Його лик і постать помножені у бронзі у численних краях Землі. І це тому, що він переймає кожного, хто із щирим серцем звертається до його слова, і в кожнім лишається навік – простим, як сльоза і усміх, проникливим і довірливим братом-товаришем, ласкавим або ж розгніваним батьком, і водночас апостолом Божим і вчителем із невичерпною, як Всесвіт, мудрістю.
На сьогоднішній день налічується 1384 пам'ятника Тарасу Шевченку в світі: 1256 в Україні і 128 за кордоном – у 35-ти країнах.
В Україні найбільша кількість пам'ятників встановлено в Івано-Франківській області – 199, за ній йдуть Львівська (187), Тернопільська (165) і Черкаська (102).
За кордоном найбільше пам'ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників і 20 меморіальних дощок), Казахстані – 16, США – 9 і Канаді – 9, а також в Білорусії (6), Польщі (5), Молдова (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) і ін.
Пам'ятники Шевченку існують десь в половині європейських столиць. Є вони в Бразилії, Аргентині, США, Канаді.
Перший пам'ятник Т. Шевченка був відкритий у 1881 році до 20-річчя з дня смерті художника в Форт Шевченко (Казахстан) де Шевченко перебував на засланні.
В Україні перший пам'ятник Шевченка (його бюст) був встановлений у Харкові в садибі Алчевських у 1881 році.
А перший великий пам'ятник з'явився в Україні в 1918 році в Ромнах. Автор - відомий скульптор Іван Кавалерідзе.
Перлиною, справжнім витвором мистецтва є пам’ятник Т.Г. Шевченка в Харкові встановлений 24 березня 1935 року. Автори пам'ятника - скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. На уступах архітектурної спіралі, що обвила одинадцятиметровий тригранний пілон з постаттю Шевченка, розмістилося шістнадцять статуй, що символізують непокірні й бунтарські образи як з творів Кобзаря, так і учасників першої російської революції (1905 р.) та революції (1917 р.).
Оригінальністю трактування образу Кобзаря відрізняється пам'ятник у Римі. Тут Шевченко постає в образі античного філософа. Автор - італійський скульптор Мацеі.
Цікавим і незвичайним є і аргентинський пам’ятник (Буенос-Айрес, 1971).
«Слово Шевченка возвеличує, облагороджує, формує наші душі…Безперечно, пророча місія Шевченка триває і нині, і він обходить «моря і землі», своїм божественним словом кличе людей до добра та справедливості…»
Нафі Джусойти, осетинський письменник.
Образ поета митці втілили в багатьох живописних, графічних творах. Фотографії Шевченка останніх років його життя та автопортрети допомогли багатьом художникам відтворити образ поета. Над портретами поета працюють митці різних країн світу.
| ||