Про бібліотеку Бібліотечні уроки
Творці слов’янської писемності
Книга - джерело мудрості та знань
Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею
Система каталогів та картотек у бібліотеці
Бібліографічний опіс документів
Інформаційна культура – складова загальна культура особистості
Методи роботи з джерелами інформації
Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці
Книга в образотворчому мистецтві
На вічнім шляху до ШевченкаНаша любов і святиня. Бібліографічний список літератури Рідний край
Есхар ̶ мальовничий куточек України
Естафета пам’яті.
Освобождение Чугуевщины от немецко-фашисских захватчиков
Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес
Суспільство кінця ХХ – початку ХХІ в. часто називають інформаційним, а зміни в ньому – інформаційною революцією. Завдяки стрімкому розвитку комп'ютерних технологій стає реальністю те, що здавалося неймовірним кілька років назад – люди різних країн мають доступ до найрізноманітнішої інформації в будь-якій точці планети, обмінюються інформацією один з одним і навіть спілкуються в режимі реального часу. Створюється враження, що законом життя в наш час стає твердження Н. Вінера: "Дійсно жити – це значить жити, разпалагаючи правильною інформацією". Але для цього необхідно знать правила навігації по величезному океану доступної інформації й мати певну культуру для відбору необхідної інформації.
Основою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися в безмежному сучасному світі інформації.
Інформаційна культура особистості органічно пов’язана з особливостями інтелектуального розвитку. Чим більший внутрішній світ людини, тим більше можливостей формування його високої інформаціїної культури.
Інформаційна культура – це складова знань вміння пошуку і освоєння інформації, що зафіксована на різних носіях.
Рівень інформаційної культури сучасної людини визначається багатьма критеріями: його вмінням формулювати свою потребу в інформації, знанням загальнодоступних джерел інформації й умінням користуватися ними, ефективно шукати, оцінювати, використовувати інформацію й створювати якісно нову. Безумовно, кожній людині сьогодні необхідні комп'ютерна грамотність і досвід практичного використання комп'ютерів.
Інформаційна культура – це складова частина загальної культури особистості, що являє собою комплекс навичок у роботі з джерелами інформації, який включає свідомий вибір тематики читання, його систематичність і послідовність, а також уміння: знаходити необхідні документи за допомогою бібліографічних посібників; користуватися довідково-бібліографічним апаратом; орієнтуватися в документі з метою максимального засвоєння і глибокого сприйняття прочитаного; застосовувати раціональні методи роботи з ним.
Під культурою читання слід насамперед розуміти високу вимогливість читача до підбора документів для читання. Культура читання пов'язана з неперервним процесом читання. Точніше, із систематичним читанням. Не можна зарахувати до культурного читача того школяра, що по півроку не бере в руки книгу (підручник, звичайно, не в рахунок).
Слід наполегливо розвивати в собі невситиму жадобу до здобування нових знань, уміння зосереджуватися на тому, що вивчаєш, уміння долати лінь, привчати себе до систематичності в праці. Необхідно пам'ятати, що великі перерви в навчанні, розумова бездіяльність, байдужість до марно розтраченого часу негативно позначаються на працездатності, викликають швидку нервову втому, поганий настрій, зайву подразливість.
Культура читання — це вміння швидко знаходити в бібліотеці потрібну інформацію, знання основ бібліографії, про що вже говорилося. Це вміння швидко створити правильне уявлення про зміст і особливості знайдених документів, виділити з них ті, які треба опрацьовувати в першу чергу й грунтовно, а які досить тільки переглянути.
Це не бездумне запам'ятовування прочитаного, а уважне заглиблення в його зміст, знаходження основного, найважливішого, що допоможе пригадати й деталі. Це творче ставлення до прочитаного, роздумування над ним, критичний аналіз його, зіставлення з відомим раніше.
Це вміння знаходити способи роботи з джерелами інформації в залежності від їх змісту, розв'язуваного завдання й наявного часу, застосування найдоцільніших форм записів, їх уміла систематизація, зберігання й використання.
Це вільне користування довідковими джерелами (енциклопедії, словники, статистичні й інші матеріали). Це знання техніки читання – знати структуру книжки та її довідкового апарату, орієнтуватись у різних видах джерел інформації. Іноді доцільно починати читати книгу не із самого початку, а з розділу, який допоможе краще засвоїти інші, складніші розділи. Дехто, зустрівши в тексті незрозуміле слово чи вислів, прізвище невідомої людини чи згадку про незнану подію, відразу перериває читання й звертається до довідників. Доцільніше занотувати незрозуміле й продовжити читання. З подальшої розповіді значення його часто розкривається. Якщо ж цього не сталося, тоді треба звернутися до довідкової літератури. Коли на потрібну вам тему є ряд публікацій, опрацьовувати їх доцільно не в хронологічному порядку, а починаючи з найновішої. Тоді буває досить тільки перегляду попередніх видань, щоб знайти у них відповідь на якесь окреме питання чи взяти потрібні фактичні данні, адже автори зважають на те, що зроблено їх попередниками.
Потрібні спеціальні пошукові знання. Без них не обійтися сьогодні нікому : ні вченому , ні вчителеві, ні студенту, ні школяреві.
Тому важливо, виховувати у себе необхідність одержувати знання, прищеплювати навики самостійного пошуку інформації, формулювати уміння її ефективного збору, систематизації та обміну з іншими користувачами. Навчитися орієнтуватися в світс інформації, користуватися джерелами інформації на різних носіях – від книги , журналу, газети до електронних та лазерних дисків, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми.
Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійного здобуття знань, вести пошук додаткової інформації, яка б складала систему знань з осонв наук.
Розвиток сучасних засобів інформації дає можливість особистості використовувати її для збагачення свого внутрішнього світу. Тому неабияку роль відіграє розвиток саме інформаційної грамотності учня, як значущої складової інформаційної культури.
Самостійне знаходити необхідні джерела, вміти користуватися рекомендаційною бібліографією, бібліотечними каталогами, списками літератури. Вміння пошуку, використання нових телекомунікаційніх технологій, зокрема комп’ютерних, використання новітніх засобів інформації, як Інтернет. Знаходити інформацію треба в найрізноманітніших джерелах: від газет та журналів до енциклопедій. Жодна журнально-газетна стаття, традиційна чи електронна книга з потрібної теми не повинна залишається поза увагою.Один з важливих елементів інформаційної культури людину – знання інформаційних ресурсів (при можливості одержати вільний доступ до них).
Основа інформаційної підготовки людини – вміння ефективне вести пошук інформації, грамотно працювати з ИПС. Володіння основними видами пошуку й одержання інформації в автоматизованих і неавтоматизованих системах безпосередньо зв'язується з умінням користуватися картотеками, довідниками, словниками, електронним каталогом. Робота з бібліографічними базами даних для пошуку книг, журналів або газетних статей, переконує в перевазі комп'ютерного пошуку. Корисно освоїть зовсім нові види пошуку (по ключових словах, словнику, сполученні полів у базі даних і т.д. ), знати системи інформаційних послуг для одержання поточної і ретроспективної інформації, научиться зберігати його результати в електронному виді, оцінювати властивості отриманої інформації. Пошук у БД – найважливіша область умінь і навичок, з якими в цей час повинена бути знайома людина. Обов'язкова складова загальної освіти для жителя інформаційного суспільства – уміти раціонально використовувати одержану інформацію і оформляти її у вигляді доповіді, реферату, твору на певну тему, уміти складати список використаної літератури, знати правила опису книжок, уміння створювати нову інформацію, володіти способами створення й зберігання власної інформації..
При цьому він повинен розуміти, що інформаційний ресурс являє реальну цінність тільки в тому випадку, якщо зберігання й доступ до нього організовані найбільше ефективно. Від того, наскільки правильно й повно уведена інформація в комп'ютер, буде залежати ефективність її пошуку.
XXI століття – ера інформаційного суспільства. Інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, але повністю використовувати його зможуть тільки ті члени суспільства, які мають необхідні знання і підготовку до навігації в інформаційному просторі.
