Про бібліотеку Бібліотечні уроки
Творці слов’янської писемності
Книга - джерело мудрості та знань
Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею
Система каталогів та картотек у бібліотеці
Бібліографічний опіс документів
Інформаційна культура – складова загальна культура особистості
Методи роботи з джерелами інформації
Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці
Книга в образотворчому мистецтві
На вічнім шляху до ШевченкаНаша любов і святиня. Бібліографічний список літератури Рідний край
Есхар ̶ мальовничий куточек України
Естафета пам’яті.
Освобождение Чугуевщины от немецко-фашисских захватчиков
Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес
Максим Рильський – класик ХХ століття
Козацтво в художній літературі
Козацтво: право на безсмертя (Бібліографічний огляд літератури)
Музей книги був організований в 1991 році. Його мета показати кожному як з’явилась книга, як цінували її люди з давніх-давен і як дбайливо з нею поводились
Наш музей складається із семи розділів.
Перший розділ музею «Народження книги» розповідає про становлення книги, про історію її створення, представленні зразки давніх книг. На фото, книга написана на листках пальми, берестяних грамотах, фрагментах папірусного згортка. Показані також факсимільні видання рукописних книг, копія сторінки “Остромірового Евангелія” (1056-1057 років), прислана із Острозького історико-культурного заповідника.
Стенд «Виникнення друкарства» 
оповідає про перші друковані книги, винахід Іогана Гутенберга, діяльність першодрукаря Росії і України — Івана Федорова. Ксерокопії, прислані із Рум’янцевської бібліотеки м. Москви, дають можливість нам познайомитися із сторінками перших друкованих книг.
Розділ “ Книги-довгожителі” – представляє книги, яким пощастило прожити довге й плідне життя.
На стендах, знаходяться книги, видані у XIX ст., подаровані музею Центральною науковою бібліотекою АН України, Публічною бібліотекою ім. Салтикова-Щедріна, Державною науковою педагогічною бібліотекою ім. Ушинського, бібліотекою СРСР ім.. В.І. Леніна, бібліотекою Харьківського університету ім.. М. Горького. Є книги, які подаровані вчителями та учнями.
Розділ “І книги бились” – знайомить з фотокопіями книг, надісланих із Центрального музею збройних сил СРСР, що пройшли крізь вогонь Великої Вітчизняної Війни і стали супутниками бійців у їхніх нелегких фронтових дорогах. Незважаючи на дуже важкі умови воєнного часу, не припинялося видання підручників та іншої літератури. Книги, видані в роки війни теж представлені на стенді.
Історія підручника починається в глубокій давнині. Шумерські глиняні таблички з навчальними текстами налічують чотири з половиною тисячі років. В античному світі деякі твори стародавніх авторів вміщували систему наукових знань і використовувались в якості навчальних книг. Першим українським друкованим підручником був «Буквар»,
виданий Іваном Федоровим у Львові 1574 року.
Важливий внесок у розвиток педагогічної думки на Україні внесли педагоги тих навчальних закладів, які пізніше були віднесені до розряду вищих. Кращі сили українського народу Т.Г. Шевченко, І.П. Котляревський, В.М. Каразін, М.О. Мокешнович та інші виступали проти самодержавної політики в області просвіти.
Т.Г.Шевченко мріяв про справжню народну школу, яка давала учням глибокі знання. З цією метою він пише підручник «Буквар південноруський» 1810р. Гроші, зібрані за буквар, Шевченко віддав на утримання недільних шкіл.
Стенд знайомить нас із 
ксерокопіями перших підручників. Зібрати ці ксерокопії нам допомогли: Одеська наукова бібліотека імені О.М. Горького, наукова бібліотека Саратівського університета та Державна бібліотека імені В. Лациса (місто Рига).
На цих стендах знаходяться підручники з різних предметів, по яким навчалися діти з кінця ХІХ-на початку ХХ століття.
Букварі на 18 мовах народів СНД.
Особливу увагу хотілось би звернути на стенд, де знаходяться книги з дарчими написами відомих письменників і діячів культури.
Серед них книги, подаровані музею: Олесем Гончаром, Борисом Олійником, Альбертом Ліхановим, Расулом Гамзатовим, Борисом Васильєвим.
На одній із книг, подарованих Олесем Гончаром – «Людина і зброя», автор написав: «Читачам чугуївцям від автора та від всіх тих, хто живе в цій книзі, хто йшов на фронти в 1941 з Чугуївських таборів, із золотого чугуївського літа».
Усього найкращого всім, хто навчається в ліцеї і вчить, від щирого серця бажають: Роберт Рождественський, Сергій Алексєєв, Григорій Бакланов, Анатолій Рибаков, Михайло Дудін, Яків Макаренко, Петро Проскурін, Юліан Семенов, Валентин Распутін, місцеві поети: Петро Василенко, Володимир Родіонов, Віктор Бойко, Володимир Верховень, Любов Суркова.
Петро Василенко й Володимир Верховень не одноразово були у нас у гостях. Зустрічались з ліцеїстами, читали свої вірші і подарували свої книги. Особливо частим гостем був Петро Пантелеймонович. Він вважав своїм обов’язком подарувати бібліотеці свою нову книгу.
Від усієї душі бажає ліцею процвітання і щастя вихованцям – Дмитро Лихачов. «Так важно сейчас надежно поднимать нашу культуру» – пише він. – «Всю жизнь я не мог оставаться наблюдателем. Мне всегда надо было быть участником. Всегда вмешивался и получал шишки. Но если бы шишек не было, был бы несчастным. А когда добивался, – получал радость».
Багато добрих слів і найкращих побажань почули ми від Миколи Григоровича Жулинського, директора інституту літератури АН України.
Напис із книги, подарованої музею, говорить:– «Славному і, надіюсь, перспективному чоловічому ліцею з побажанням великого зросту і духовної сили. З почуттям щирим і побажанням творити духовний фундамент нашої державності».
Надіємося, що наша колекція буде рости і всі побажання – здійсняться.
