Про бібліотеку Бібліотечні уроки
Творці слов’янської писемності
Книга - джерело мудрості та знань
Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею
Система каталогів та картотек у бібліотеці
Бібліографічний опіс документів
Інформаційна культура – складова загальна культура особистості
Методи роботи з джерелами інформації
Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці
Книга в образотворчому мистецтві
На вічнім шляху до ШевченкаНаша любов і святиня. Бібліографічний список літератури Рідний край
Есхар ̶ мальовничий куточек України
Естафета пам’яті.
Освобождение Чугуевщины от немецко-фашисских захватчиков
Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес
Максим Рильський – класик ХХ століття
Козацтво в художній літературі
Козацтво: право на безсмертя (Бібліографічний огляд літератури)
ЗОШИТ Книга друкується на великих аркушах паперу, на яких розміщується не одна, а 4, 8, 16 або 32 сторінки майбутньої книги. Потім ці аркуші згинають по сторінках (фальцюють) і одержують зошит.
КНИЖКОВИЙ БЛОК
комплект зошитів, що скріпляють, або листів, що містить всі сторінки і інші деталі майбутнього видання.
СИГНАТУРА На першій сторінці шкіряного друкованого зошита (крім першого) знизу ставитися під текстом його порядковий номер. Ця цифра зветься сигнатурою
НОРМА . У більшості книжок біля сигнатури ще зазначається прізвище автора або коротка назва книги, — все це зветься нормою.
КОЛОНЦИФРА
Цифрі, які визначають порядковий номер кожної сторінки, звуться колонцифрами. Колонцифрі можуть бути як в нижній, так і у верхній частині сторінки. Здебільшого колонцифри друкуються арабськими цифрами. Іноді зустрічаються книги, в яких колонцифри дане частково римськими, частково арабськими цифрами. Напріклад, передмова або вступна стаття нумерується римськими цифрами, а самий текст книги пронумеровано арабськими цифрами. Інколи у книгах нумеруються не сторінки, а листи або стовпці.
КОЛОНТИТУЛ
В деяких книгах у верхній частині сторінки подано так званий колонтитул, тобто напис над сторінкою, який містить назву книги, статті, розділу, прізвище автора. Колонтитул може бути однаковим над усіма сторінками, може бути і змінним, тобто іншим над кожною частиною книги, розділом, статтєю, сторінкою. Колонтитули полегшують відшукування в книзі потрібних матеріалів.
ОБКЛАДИНКА
Паперове покриття видання, яке оберігає його від зовнішніх дій, повідомляє основні дані про видання і служить елементом художнього оздоблення.
ПАЛІТУРКА
Міцне покриття видання, що захищає його від зовнішніх дій, що містять ряд вихідних відомостей і є елементом художнього оздоблення. На фото представлені палітурки з різних матеріалів: металевий ("Історія"), матерчатый (том віршів Гете), шкіряний і картонний, теляча шкіра золоте тиснення.
СУПЕРОБКЛАДИНКА Обкладинка, що надягають на палітурку або на основну обкладинку, що приклеєна до книжнго блоку. Суперобкладинка тримається на палітурці або на обкладинці за допомогою клапанів - широких одворотів, що загинаються на внутрішню сторону передньої і задньої сторононьки палітурки або основної обкладинки. Суперобкладинка оберігає палітурку від грязі і пошкоджень, робить вагомішою, щільнішою, служить для реклами книги, виступає як елемент книжкового оформлення.
ФОРЗАЦ Конструктивний елемент видання у вигляді однозгинного листа паперу або конструкції з двох листів, основаное призначення якого – скріпляти, сполучати книжковий блок з палітурною кришкою. Крім того форзац служить елементом зовнішнього оформлення книги і повідомляє додаткову інформацію про видання.
ФРОНТИСПИС
Поруч з титульним листом розташований фронтиспис — портрет автора або малюнок, який розкриває зміст книги.
ШМУЦТИТУЛ сторінка, де вказано назву чи порядковий номер розділу, частини, глави книги.
ЛЯССЕ Щоб запобігти псуванню книги до книжкового блоку наклеюють смужку. Довжіна смужки повинна бути ледь-ледь більше діагонали книжкової сторінки. Така смужка зветься ляссе.
ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ КНИГИ
АПАРАТ КНИГИ це науково-довідкові матеріали, що їх автор, упорядник чи редактор додають, щоб проінформувати читачів про ідейно-тематичний зміст і структуру книги, щоб пояснити важкі для усвідомлення місця, схарактеризувати згадувані події й осіб, вказати використану літературу тощо. Складниками апарату книги є: анотація, передмова, вступна стаття, примітки й коментарі, словник важко зрозумилих слів, післямова, біографічна довідка про автора, покажчики, список літератури, резюме, зміст, друкарське оформлення, ілюстративний матеріал, схеми, таблиці.
ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ Початковий книжковий лист видання, на якому розміщують основні вихідні відомості, що титулують видання, дозволяють відрізнити його від всіх інших і що служать основним джерелом для бібліографічного опису.
АНОТАЦІЯ коротка характеристика книги. Вона викладає в найстислішій формі її зміст іноді дає оцінку, допомагає вирішити, наскільки цікавить дана робота читача. Таким чином, анотація дає коротку, але досить вичерпну відповідь на питання про зміст книги. У анотаціях до художніх творів іноді подаються ще стислі відомості про автора.
ПЕРЕДМОВА елемент апарату видання. У передмові відбиваються мета і особливості даного видання, принципи його підготовки, структура, характеристика проблем, що освітлюються в нім і тому подібне. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книжки. У збірниках визначаються принципи відбору творів для них. У книжках, що перевидаються, обгрунтовується потреба цього, вказують ті зміни й доповнення, які внесене.Розрізняють передмови: «Від видавництва», «Від редактора», «Від автора», «Замість передмови», «Про книгу і її автора» і ін. Передмова може не мати заголовка. Передмову поміщають зазвичай після титульного листа.
ВСТУПНА СТАТТЯ Подібну до передмови роль відіграє в книжці вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тихий проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання — підготувати читача до грунтовного зрозуміння та засвоєння матеріалу.
ПІСЛЯМОВА елемент апарату видання. У післямові освітлює історія твору, дається його тлумачення, але, на відміну від вступної статті, з розрахунку на те, що читач вже познайомився з основним текстом видання, містяться доповнення автора або видавництва, характеризуються джерела, прототипи і тому подібне.
РЕЗЮМЕ У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме — стислий висновок, перелік її основних положень.
ПРИМІТКИ Ціннім довідковим матеріалом є авторські і редакційні примітки. Перші іноді становлять нерозривну частину тексту; другі дають характеристики різних подій, політичних партій і діячів, довідки про з’їзди, конференції, наради, про газети або журнали, що згадуються у творі. Прімітки подаються або в кінці твору, або внизу сторінок як виноски.
КОМЕНТАРІ додаткові відомості про згадувані у книзі події, історичних діячів, митців то що. У коментарях до художніх творів іноді характеризується творча лабораторія автора історія написання, наявні варіанти й редакції, авторська самооцінка й судження критиків. У коментарях звичайно вказуються джерела даної публікації, йдеться про зміни, які вносили до тексту сам автор чи редактор, то що. У реальному коментарі даються фактичні довідки про годину і місце описуваних автором подій, розшифровуються наявні в книзі алегорії та натяки, даються пояснення про згадуваних людей, організації худе. Розрізняють історико-літературні, текстологічні, реальні й лінгвістичні (мовні) коментарі.
ВИНОСКИ додатково роз’яснюють певні положення книжки чи доповнюють текст, перекладення вжитих автором іноземних слів, тлумачення застарілих чи малозрозумілих висловів то що. ЗМІСТ перелік розділів, частин, відділів одного твору або порядок статей кількох авторів, що увійшли до видання. Орієнтує читача в структурі видання.
ДОПОМІЖНІ ПОКАЖЧИКИ
Елементи апарату,які сприяють швидкому знаходженню потрібних відомостей.
АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК алфавітний перелік назв творів, віршів то що, після кожного з яких вказані сторінки, на яких він згадується. У збірках віршів і малих жанрів, коли в них багато творів, крім переліку їх у змісті додається ще алфавітний покажчик, який дає змогу швидко знайти потрібній твір. Алфавітні покажчики є, наприклад, у Шевченковому “Кобзарі”.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК орієнтують у термінах і поняттях, вжитих у книзі. У наочному покажчику в алфавітному порядку дається перелік всіх предметів, зрозуміти, термінів,про які йде мова у книзі, теж із зазначенням відповідних сторінок книги. Це дає змогу швидко підібрати матеріали на потрібну тему, знайти відповіді на важливі питання.
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК допомагають знаходити ті сторінки, на яких йдеться про певних людей іноді у них наводяться їхні імена та по батькові, дати життя, важливі факти біографії, назви основних творів ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК покажчик, побудований в хронології дат подій, що знайшли відображення у виданні, і що адресує до відповідних сторінок тексту.
ДРУКАРСЬКЕ ОФОРМЛЕННЯ ШРИФТ Знайті головні думання книги іноді допомагає друкарське оформлення її — виділення найбільш важливих положень і висновків автора особливим шрифтом — жирним, напівжирним, курсивом, в розрядку і т.д.
СПИСКИ ЛІТЕРАТУРИ У підручниках, у книгах на суспільно-політичні тими і у дослідженнях з різних галузей науки в кінці часто подаються списки літератури з відповідних питань. Ці списки можуть бути досить повними, але частіше це перелік основних чи рекомендованих для вивчення праць, які дають змогу поглиблювати знання. Їх часто використовують при підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт. У семінаріях і методичних посібниках наводяться списки літератури до кожної з рекомендованих для дослідження тим. Тому підбираючи літературу до якоїсь тими, потрібно дізнатися, чи є методичні посібники, які допоможуть раціоналізувати й полегшити ії вивчення.
ІЛЮСТРАТІВНИЙ МАТЕРІАЛ пояснення словесної інформації наочними прикладами: креслення, карти, таблиці, малюнки і так далі. ІЛЮСТРАЦІЯ Зображення у виданні, що пояснює текст, допомагає читачеві зрозуміти зміст, завдяки своїй нагляной образотворчій формі. У інших випадках ілюстрація є додатковим елементом тексту. ФОТО КАРТИ СХЕМЫ КРЕСЛЕННЯ