Про бібліотеку Бібліотечні уроки
Творці слов’янської писемності
Книга - джерело мудрості та знань
Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею
Система каталогів та картотек у бібліотеці
Бібліографічний опіс документів
Інформаційна культура – складова загальна культура особистості
Методи роботи з джерелами інформації
Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці
Книга в образотворчому мистецтві
На вічнім шляху до ШевченкаНаша любов і святиня. Бібліографічний список літератури Рідний край
Есхар ̶ мальовничий куточек України
Естафета пам’яті.
Освобождение Чугуевщины от немецко-фашисских захватчиков
Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес
Максим Рильський – класик ХХ століття
Козацтво в художній літературі
Козацтво: право на безсмертя (Бібліографічний огляд літератури)
“Бібліотеки — це скарбниці всіх багатств людського духу.”
Лейбниц
БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ
Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань школ¤рів є бібліотечно-бібліографічні уроки. З метою вирішення цієї проблеми у Есхарівській спеціалізованої школи-інтернат "Козацький ліцей", який готовить майбутніх вчителів, було вирішено ввести спецкурс "Основи бібліотечно-бібліографічних знань і роботи з книгою". Спецкурс розрахований на учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл і передбачає загальну кількість годин –51 (17 годин щороку). Мета даного курсу – зорієнтувати школярів в інформаційному світі, сприяти відвідуванню бібліотек, залучити до книги, формувати вдумливого та уважного читача, навчити користуватися додатковими джерелами інформації, каталогами, самостійно здобувати знання, використовувати знання й уміння в області пошуку, обробки і використання інформації, як у традиційному, так і в комп'ютерному варіантах
Працюючи над розробкою бібліотечних уроків, я виходила з того, що вони не повинні бути перенасичені спеціальними, суто професійними знаннями, і призначались не для бібліотекарів-професіоналів, а для користувачів бібліотеки, тобто готували учнів до самостійної роботи з джерелами інформації.
Уроки будуються таким чином, щоб вони були доступні по змісту, цікаві. При викладі матеріалу активно використовуваються наочні методи, різні інформаційні джерела, електронні продукти. Уроки передбачають активну участь учнів. Відомо, що найгірше засвоюються знання, подані учням у готовому вигляді. Ефективними уроки будуть лише тоді, коли вони будуть спонукати учнів до самостійного дослідження, здобування знань, «відкриттів». У зв'язку з цим для більшої частини тем передбачені практичні завдання, де б учні мали можливість застосовувати та показати свої бібліографічні знання, наприклад, складання опису документів для каталогу, аналітичний опис документів, добир джерел інформації за темою, складання списку використаної літератури, виконання бібліографічних та фактографічних довідок.
Коротко про зміст курсу.
Тема “Історія книги” передбачає знайомство учнів із різноманітністю засобів писемності стародавніх народів, починаючи з кіпу та вампум, малюнкового письма, ідеографії і до створення алфавіту. Особливу увагу приділяє створенню книги, розповіді про пошуки збільшення тиражів книжок, винаходу І. Гутенберга, життю та творчості І. Федорова. Розглядає будову книги, її науковий апарат, розвиває в учнів уміння працювати з книгою, використовуючи усі її можливості.
У темі “Бібліотека як феномен суспільства й культури” розглядаються питання з історії виникнення та розвитку бібліотек від найдавніших часів до сьогодення, загального уявлення про бібліотеку як скарбницю людського знання, невичерпного джерела інформації, інформаційних систем нашої країни та найбільших країн світу, знайомства з правилами їх використання, знання можливостей бібліотек різних типів. У зв'язку з появою у фондах бібліотек нових видів документів (аудіо – та відеокасет, компакт-дисків, електронних видань) до програми було включено тему про використання електронних інформаційних ресурсів. При вивченні цієї теми учні дізнаються про нові нетрадиційні носії інформації та особливості роботи з ними, електронні адреси бібліотек.
При вивченні теми “Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки” учні дізнаються про його значення, бібліотечні каталоги й картотеки, їх будову та роль у розкритті фондів бібліотеки, різноманітні інформаційні видання, отримають знання про особливості вибору джерел для читання, свідомий вибір теми для читання, правил опису книг для оформлення замовлення на літературу у великих бібліотеках, складання картотеки прочитаних книг, які можуть бути використані учнями при написанні творчих робіт, електронні джерела інформації, доступ в Інтернет. Вчаться їх використовувати у довідковій роботі.
Завершує програму курсу тема: „Бібліографія як джерело інформації, ключ до знань”, вона навчає правильно використовувати отриману інформацію, дає знання раціональних прийомів читання, вміння засвоювати та сприймати прочитане (складання планів, написання рефератів, конспектування, анотація, рецензування тощо), знайомить з методикою складання та оформлення списків використаної літератури. Оволодіння такими вміннями дозволить учням скоротити витрати часу на виконання домашніх завдань, підвищити якість знань.
Програма бібліотечних уроків передбачає поступове набування і поглиблення учнями-читачами знань про книгу та бібліотеку. Знання учнів поглиблюються з класу в клас, кожне наступне заняття проходить на більш складному матеріалі.
У програмному матеріалі викладаються конкретні рекомендації, які допоможуть учням навчитися користуватися довідковими виданнями й каталогами. Матеріал підібрано таким чином, щоб учні зуміли виявити свої творчі здібності на практиці. Курс передбачає проведення теоретичних та практичних занять. Під час практичної роботи в класі застосовуються такі види вправ:
Опис джерел інформації для каталогу.
Опис статей із книг, газет та журналів.
Вправи на вироблення вмінь швидко добирати книжки за темою.
Вправи на формування навичок швидкого знаходження необхідного матеріалу за допомогою джерел інформації.
Вправи по формуванню в учнів навичок швидкого пошуку необхідних зведень проводиться в кілька етапів, кожен з яких передбачає виконання індивідуальних завдань.
Перший етап – пошук значення заданих слів у названих джерелах. Це завдання має дві мети. По-перше, допомагає учням виробити навички швидкої оцінки довідкового посібника і швидкого знаходження заданого слова чи терміна. По-друге, це завдання має мету ознайомити учнів із усіма довідковими виданнями, що є в бібліотеці.
Другий етап – пошук значення заданих слів, термінів, понять тільки в галузевих довідкових виданнях. Учням необхідно визначити галузь, до якої відноситься термін, і вирішити, який галузевий посібник дасть більш повне його тлумачення.
Третій етап – виконання індивідуальних завдань, суть яких полягає в тому, щоб відібрати якнайбільше посібників, де можна знайти відповідь на задане питання.
Четвертий етап – учні повинні знайти відповіді на питання за допомогою ключових слів, що знаходяться в тексті завдання. Ключові слова дають змогу учневі визначити посібник, у якому необхідно шукати відповідь, далі – розділ чи статтю. Учні з задоволенням виконують ці завдання. Розробленими один раз картками-завданнями ви зможете користуватися кілька років. Для проведення практичних занять є приклади основних видів бібліографічного опису документів, достатня кількість екземплярів довідкових видань.
При проведенні бібліотечних уроків використовуємо найрізноманітніші форми та методи: уроки-бесіди, уроки-лекції, ігрові форми, які включають елементи змагання і роблять уроки цікавими. Це насамперед, конкурси, турніри, вікторини з конкретної теми уроку. Вони показують рівень бібліотечно-бібліографічних знань учасників гри, їх знання, вміння і навички користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки.
Курс передбачає зв’язок з іншими предметами. При викладанні робиться акцент на знання учнів з історії, української та зарубіжної літератури, художньої культури, використовуються навички з трудового навчання. Дуже важливо, що з перших днів перебування учнів в нашому ліцеї вчителі створюють на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчать дітей, надаючи їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, тобто формують мотиви навчально-пізнавальної діяльності.
Співпраця бібліотекарів та педколективу проявляється в тому, що вчителі-предметники продумують завдання зі свого предмета так, щоб учні звертались до довідкової літератури. Завдання бібліотекарів формувати навички користування довідковою літературою. Одна із найефективніших форм роботи з обдарованими дітьми є підготовка учнями наукових робіт для Малої Академії наук з історії, українознавства, математики, екології, фізики, біології, економіки тощо. Діти, які працюють у цих напрямках, потребують індивідуального підходу. Основна мета бібліотекарів – допомогти учням освоїтися з новими темами, ідеями, сферами знань, які, як правило, не розглядають у традиційному шкільному навчанні. Учителі в тісному співробітництві з бібліотекарем прагнуть навчити учнів методам роботи з науковою літературою, бібліографуванням, умінню аналізувати й критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіші наукові напрямки та ідеї, помічати різні підходи до розв’язання наукових проблем. Бібліотекар допомагає учню в підборі відповідної літератури. Учень вивчає різні джерела інформації.
Спільна робота з вчителями-предметниками передбачає також застосування на уроках практичних знань, набутих на бібліотечних уроках. Діти вчаться працювати з декількома джерелами одночасно, вибирати потрібну інформацію та створювати свою, робити виписки з газет та журналів, вірно оформляти та використовувати в навчальній діяльності. Вчителя української мови і літератури при вивченні творчості письменника дають завдання учням скласти список його призведений чи книг про нього, що є в шкільній бібліотеці. Учитель художньої культури при написанні рефератів вимагає обов'язково список використаної літератури. Вчителя історії дають завдання скласти список літератури до досліджуваної теми, чи порівняти опис історичних подій різними істориками. Головною метою вивчення основ бібліографії в школі є те, щоб учень сам дійшов висновку, що жоден вид діяльності неможливий без постійного пошуку інформації, вироблення вміння користуватися всіма „ключами” до книжкових багатств, орієнтування у комплексі джерел. Успішно досягти поставленої мети можна лише при умові, коли перед бібліотекою і педагогічним колективом школи буде поставлене спільне завдання – навчити учнів уміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення їхніх освітніх потреб. Завдання з навчальних предметів продумуються таким чином, щоб учні вимушені були звертатись до довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Таким чином, у дітей формується потреба звертатись до книги як до мудрого, вірного друга, який не зрадить і не підведе.
Представлені на сторінці кліпи і презентації ще раз це підтверджують.
