Про бібліотеку

Музей Книги

Еволюція книги

Творці слов’янської писемності

Йоганн Гуттенберг

Іван Федоров

Книга - джерело мудрості та знань

Структура книги

Виникнення ілюстрації

Використання наукового апарата книжки при її читанні та роботі з нею

Периодічні видання

Система каталогів та картотек у бібліотеці

Бібліографічний опіс документів

Інформаційна культура – складова загальна культура особистості

Методи роботи з джерелами інформації

Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці

Книга в образотворчому мистецтві

Він належить вічності. До 200-річчя Т.Г. Шевченка

Поетичне сузір’я Есхарa

Наш земляк - Ілля Рєпін

Есхар ̶ мальовничий куточек України

Нащадки чугуєвських козаків

Естафета пам’яті.
Освобождение Чугуевщины от немецко-фашисских захватчиков

Особистісно орієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес

Факти б’ють у серце

Ніхто не забутий

Максим Рильський – класик ХХ століття

Козацтво в художній літературі

Козацтво: право на безсмертя (Бібліографічний огляд літератури)

 Каталог — дійсний мозок бібліотеки, її пам'ять. Він зберігає зведення про кожне видання, що надійшло коли-небудь, у бібліотеку. У кожній бібліотеці для задоволення різних запитань читачів організується кілька каталогів.
 Каталоги служать читачам основним джерелом підбора літератури відповідно їх, потребам. Книги, необхідні читачам для наукової й виробничої роботи, підвищення їхнього ідейно-теоретичного рівня, більш глибокого орієнтування в питаннях літератури й мистецтва і т.п. Широта тематики, різноманіття видів творів друку, що складають фонд бібліотеки, а також істотні розходження запитів читачів обумовлюють необхідність створення складної системи каталогів, що відрізняються друг від друга й змістом відбитої у них літератури й своєю побудовою.
Щоб уміти, користатися каталогами для вибору потрібних книг, періодичних видань, журнальних і газетних статей, спеціальних видів літератури, читачі повинні мати представлення про те, до якого каталогу їм потрібно звернутися, як він побудований, у якому порядку розташовуються в ньому описи окремих творів друку, що означають різного роду пояснювальні записи й ін.
Протягом багатьох століть існування бібліотек складалася теорія й практика складання каталогів. Читачеві немає ніякої необхідності вникати в усі тонкості цієї складної й кропіткої роботи. Йому важливо опанувати тим мінімумом зведень про зміст і побудову каталогів, без яких не можна здійснювати вибір книг і матеріалів, необхідних для роботи. Потрібно сказати, що при складанні каталогів бібліотекар намагається уникати умовностей і прийомів, у яких можуть розбиратися тільки бібліотекарі й бібліографи. Однак той факт, що в каталогах бібліотеки одержують відображення твори друку, неоднорідні по змісту, читацькому призначенню і видавничому оформленню, викликає неминучу і поки непереборну складність побудови каталогів. Розвиток сучасної техніки, зокрема, комп'ютерів, використовуваних поки ще дуже недостатньо в інформаційній й довідково-бібліографічній роботі, відкриває величезні перспективи для побудови й використання каталогів у майбутньому.
 Каталог — це необхідна сполучна ланка між різнобічним по змісту фондом бібліотеки й читачем, якому з усього цього величезного фонду сьогодні, коли він прийшов у бібліотеку, потрібно установити наявність у бібліотеці визначеної, відомої йому книги чи підібрати книги по цікавлячому його питанню. Розкриваючи зміст бібліотечного фонду, каталоги служать читачеві джерелом вибору потрібних йому книг.
Отже, при побудові бібліотечних каталогів бібліотека, прагнучи щонайкраще задовольнити запити читачів, здійснює в каталогах угруповання описів книг на основі найважливіших для читачів ознак змісту й оформлення книг.
 Книга має безліч різних сторін її змісту й форми. Зміст книги зв'язаний з визначеною галуззю науки, техніки, мистецтва, який вона присвячена, у ній може бути дана загальна характеристика факту громадського життя, явища природи, визначеної країни, місцевості, організації чи установи, він може містити опис пристрою, предмета і т.п..
Якщо, замовляючи визначену книгу, читач знає її автора й заголовок, мається можливість задовольнити дану вимогу за допомогою так називаного алфавітного каталогу книг, у якому їхні описи групуються за алфавітом прізвищ авторів.
 Книги, видані без указівки автора — окремі твори чи збірники — відбиваються в алфавітному каталозі під заголовком. Щоб полегшити розшук конкретного твору, описи книг одного автора розташовуються в алфавіті їхніх заголовків. Оскільки при такій побудові в алфавітному каталозі поєднуються в одному місці всі книги одного автора, цей каталог є одночасно авторським, що відповідає і другому видові читацького опитування — ознайомленню з книгами визначеного автора. По алфавітному каталозі можна установити, які твори визначеного автора маються в бібліотеці, доробити список літератури до реферату.
 Картки з описами розташовуються в каталозі за абеткою прізвища авторів щоб уникнути помилок, корисно ознайомитися з деякими правилами розміщення карток в алфавітному каталозі.
1.Вони розставляються по першому складу опису; якщо вони збігаються, те по другому.
2.  Картки авторів однофамільців розставляються по їхнім ініціалам.
3.  Картки одного автора розставл¤ютьс¤ за схемою: повні зібрання творів, вибрані праці, окремі роботи по алфавіту.
4. Картки на різні види видань однієї і тієї ж книги, поміщені в прямої хронології. Опис під колективним авторством розміщають у порядку алфавіту поряд з описом за назвою. При збігу порядкового слова спочатку ставляться картки з індивідуальним автором, потім — із колективним.
Для пошуку книг у такому каталозі важливо знати, що за алфавітом ідуть не тільки початкові букви прізвищ, але і другі, треті...
Багато книг видаються не під прізвищем окремого індивідуального автора, а від імені організації чи установи (резолюції з'їздів і конференцій, звіти, праці й учені записки інститутів і ін.).
У цьому випадку вони групуються під найменуванням організації чи установи, що розглядаються як колективні автори книг.
По алфавітному каталозі легше всього установити наявність у бібліотеці відомій читачу книги.
На кожній шухляді алфавітного каталогу поміщена етикетка з указівкою букв алфавіту чи складів, із яких починаються перший і останній опис книг у даній шухляді. Порядковий номер на етикетці шухляди потрібний, щоб поставити шухляди на місце після використання.
Щоб полегшити розшук потрібної картки усередині шухляди, застосовуються розділові картки з виступами, на яких указуються склади, а іноді і прізвища особливо відомих авторів чи початкові слова заголовків. Завдяки додатковим описам читач знайде в алфавітному каталозі й книгу, написану двома чи трьома авторами, навіть якщо він випадково запам'ятав прізвище не першого, а другого чи третього із зазначених на обкладинці чи на титульному листі авторів. Варто тільки пам'ятати, що додатковий опис дається в скороченому виді (не вказуються, наприклад, підзаголовні дані, видавництво, числю сторінок), і, якщо читач не склав собі повного представлення про книгу, йому доведеться звернутися до основного (більш повного) опису
У задоволенні читацького попиту на твори друку по конкретній темі алфавітний каталог допомогти не може. Тут необхідно мати інші каталоги, у яких описи групуються відповідно до змісту книг.
Серед каталогів кожної бібліотеки важливішим є систематичний каталог. Він повинен бути в кожній бібліотеці. Систематичний каталог розкриває фонд бібліотеки за змістом.
Систематичний каталог розкриває фонд бібліотеки за змістом. Тому, коли виникає потреба проаналізувати, які книги з того чи іншого питання є в фонді бібліотеки, звертаються до систематичного каталога.
В систематичному каталозі картки з описами творів друку розташовують залежно від змісту книг, за галузями знань; відділи, підвідділи і менші ділення розміщуються в певній логічній послідовності і взаємозв’язку. Дуже важливою для побудови систематичного каталога є схема бібліотечної класифікації, на основі якої він створюється.
2.Природознавчі науки.
22.Фізико-математичні науки.
24. Хімічні науки.
26.Науки про Землю.
28 Біологічні науки.
3.Техніка. Технічні науки.
4. Сільське та лісове господартсво.
5. Охорона здоров’я. Медицина.
6/8. Суспільні та гуманітарні науки.
60. Суспільствознавство.
63. Історія.
65. Економіка.
66. Політика.
67. Держава і право.
68. Військова наука.
71. Культура.
72. Наука.
74. Освіта.
75. Фізична культура і спорт.
78. Бібліотечна справа. Бібліографія.
80. Філологія.
81. Мовознавство.
82. Фольклористика.
83. Літературознавство.
84. Художня література.
85. Мистецтво.
86. Релігія.
87. Філософія.
88. Психологія.
9. Література універсального змісту.
Ця схема повинна передбачати утворення ділень (рубрик) для всіх галузей знань і бути побудованою так, щоб у каталозі весь матеріал розташовувався від загальних питань до більш часткових, наприклад, від загальних питань сільського господарства до його окремих галузей ( агротехніки, рослинництва, тваринництва і т.д. ).
В межах відділів та підвідділів весь матеріал розташовується в загальному алфавіті прізвищ авторів або назв творів.
Між відділами, підвідділами і меншими діленнями ставлять картки-роздільники. В систематичному каталозі застосовують роздільники різної форми: з широким виступом посередині (центральні), з меншими виступами з правого і лівого боків (правобічні і лівобічні). Центральними роздільниками виділяються відділи, лівобічними та правобічними відокремлюються дрібніші ділення.
Таким чином роздільники різної форми відображають систему підпорядкованості ділень каталогу, його структуру, побудовану на основі бібліотечної класифікації.
На роздільниках тушшю (бібліотечним почерком) позначають індекси, заголовки відділів та підвідділів, головні ділення, посилення.
 Картки систематичного каталогу розміщують в каталожних ящиках, які вставляють в шафи. На ящиках в спеціальні рамки вкладають написи про те, які відділи знаходяться в тому чи в іншому ящику.
Так само як і в алфавітному каталозі, у ньому відбивається весь фонд бібліотеки, але описи групуються по відділах різних галузей науки, техніки, суспільної практики, літератури, мистецтва. У кожнім великому відділі маються підвідділи і детальні підрозділи для книг, що висвітлюють окремі питання і приватні проблеми даної галузі знання. Щоб ознайомитися з літературою, що є в бібліотеці по питанню, яке цікавить читача, досить знайти в систематичному каталозі відповідне підрозділ і переглянути всі зібрані в ньому описи.
Тут ти, напевно, поповниш свою особисту лоцію — з'ясуєш, що можна прочитати по цікавлячому тебе питанню.
Щоб користатися систематичним каталогом, читач повинний уміти орієнтуватися в ньому, швидко і без великої витрати часу знаходити підрозділ у ряді інших. Полегшує цю задачу логічне розташування в систематичному каталозі усіх відділів і підрозділів. Завдяки цьому в одному місці каталогу поєднуються книги по всіх родинних питаннях, що відноситься до однієї галузі знання, причому спочатку містяться відділи книг широкого тематичного охоплення, а потім — підрозділи книг приватних питань і окремих тем тієї ж галузі знання.
У систематичному каталозі .розділові картки виконують дуже велику роль. Для кожного розподілу каталогу складається своя розділова картка, завдяки чому даний підрозділ обмежується від інших. На виступаючій частині розділової картки пишуться індекс і заголовок відділу, що орієнтує читача в тематиці відбитих у цьому відділі книг. Нарешті, на цій же .картці, нижче виступу, перелічуються підрозділи, що маються в даному відділі, і приводяться так називані посилання до родинних по тематиці відділів.
Велику допомогу читачу при використанні систематичного каталогу зробить алфавітно-предметний покажчик до цього каталогу. У цьому покажчику в загальному алфавітному порядку перераховані найменування всіх галузей знання, окремих питань і тем, по яких у систематичному каталозі зібрана література у відділах і підрозділах. Читач у покажчику легко знайде назву цікавлячого його питання з приведеним тут же індексом відповідного розподілу каталогу.
Розшукуючи потрібний розподіл каталогу по встановленому в покажчику індексу, потрібно пам'ятати, що цифри, що складають даний індекс, послідовно указують відділ, підрозділ і наступні розподіли.
Алфавітно-предметний покажчик складається, звичайно, у виді картотеки і розміщається в шухлядах поруч із систематичним каталогом. Найменування кожного питання з указівкою відповідного індексу систематичного каталогу дається на окремій картці.
В наукових і спеціальних бібліотеках поряд з алфавітним і систематичним каталогами організується предметний каталог. В ньому описи книг також групуються по їхньому змісту, але вже не по галузях знання, а по предметах, про які мова йде в книгах. Група описів книг про один предмет поєднується під так називаною предметною рубрикою, і потім усі предметні рубрики розташовуються за алфавітом їхніх найменувань. Щоб ознайомитися з наявністю книг по тому чи іншому питанню, досить знайти в цьому каталозі за алфавітом відповідну предметну рубрику. Потрібно мати на увазі, що до предметного каталогу доцільно звертатися в тих випадках, коли потрібно одержати зведення про книги по якій-небудь частці, вузькому питанню. Інформацію про літературу по широкій темі легше одержати, користаючись систематичним каталогом, оскільки в ньому розподіли родинних питань зосереджені в одному місці.
Пошук необхідної рубрики, у предметному каталозі полегшується тим, що всі рубрики, розставлені у строгому алфавітному порядку. Система посилань й довідок зв'язує предметні рубрики й підрубрики один з одним, направляє пошук читача.
У бібліотеці можуть бути організовані каталоги, що відбивають, або весь її фонд, або частину його — фонд абонемента, читального залу. Окремі каталоги організовуються для фонду періодичних видань грамплатівок і ін. Періодичні видання (газети, журнали, бюлетені й інші), як правило, відбиваються в особливому апараті - алфавітному каталозі періодичних видань. Описи всіх періодичних видань, незалежно від виду, тематики й року публікації, розташовуються в цьому каталозі в єдиному алфавіті їхніх назв.
На кожне періодичне видання в каталог включається картка із загальним описом усього видання в цілому. Після цієї картки міститься друга картка, з указівкою, за які роки і які номери цього журналу чи газети маються в бібліотеці.
Краєзнавчий каталог і каталог місцевої печатки відбивають літературу, присвячену різним аспектам життя визначеного краю — економіці, історії, культурі і т. д. Їхня ціль — зробити допомогу в більш глибокому вивченні перспектив соціального, економічного і культурного розвитку свого краю (області, району, міста).
Їхнє значення дуже велике як для фахівців промисловості, транспорту, сільського господарства даного краю, так і для викладачів, для істориків й краєзнавців, для вивчаючих літературу й мистецтво краю читачів.  
Керівники підприємств і наукових установ, скориставшись краєзнавчим каталогом, зможуть знайти й одержати в бібліотеці статті й інші матеріали про перспективи розвитку краю, статистичного дані, зведення про місцеві ресурси.
Викладачі економічних наук, історії, географії, літератури і багатьох інших навчальних дисциплін знайдуть у цьому каталозі коштовний краєзнавчий матеріал, що дозволяє збагатити лекції й уроки зведеннями про розвиток промисловості і сільського господарства краю, про культурне будівництво, по історії міст і сіл краю й ін.
У систематичному каталозі краєзнавчої літератури одержують відображення всі добутки печатки, що висвітлюють природу, а також різні сторони громадського життя краю чи області. Серед них не тільки книги й статті з центральних і місцевих періодичних видань, збірників, але й окремі глави книг, статті з енциклопедій, що надійшли в бібліотеку машинописні матеріали і т. п. В цьому каталозі приходиться застосовувати схему класифікації, відмінну від використовуваної у систематичному каталозі книг. Порозумівається це тим, що краєзнавчі матеріали носять особливий характер, у них одержують висвітлення не різні галузі знання, а комплексні проблеми і явища життя даного краю. У більшості бібліотек для побудови цього каталогу використовується схема (іноді з деякими варіантами):
Х 1 Область (чи Край) у цілому.
Х 2 Історія краю.
Х 3 Місцеві органи влади й керування, їхня діяльність. Громадське життя.
Х 4 Природа і природні ресурси.
Х 5 Народне господарство.
Х 6 Охорона здоров'я. Медичні установи. Фізична культура й спорт.
Х 7 Наукове життя. Освіта.
Х 8 Культурне життя. Мистецтво. Область у творах мистецтва.
Х 9 Літературне життя. Область у художній літературі. Фольклор. Твори місцевих письменників.  
Крім систематичного краєзнавчого каталогу, ведеться іноді й особлива картотека «Персоналії місцевих діячів», у якій описи розставляються по рубриках прізвищ і імен місцевих діячів за абеткою. Початкова буква в індексах заміняється, звичайно, початковою буквою назви області. Каталог книг місцевих видань будується в загальному алфавіті авторів і заголовків, а каталог періодичних видань – у загальному алфавіті назв, чи в алфавіті районів області.
У наш час стає звичайним мати в бібліотеці електронний каталог (ЭК). Електронний каталог забезпечує користувачам швидкий пошук інформації з різних елементів бібліографічного опису і значно поліпшує сервіс обслуговування.
ЭК приносить цілий спектр нових, раніше недоступних можливостей, одночасно усуваючи багато рутинних операцій. Електронний каталог бібліотеки, відбиває книги, автореферати дисертацій, періодичні видання й інші документи, дозволяє користувачам вести багатоаспектний пошук. Будучи одним з основних проявів інформатизації бібліотек ЭК несе ще і ряд найважливіших елементів розвитку сучасного науково-технічного і соціального прогресу: забезпечується не тільки своєчасний і швидкий доступ користувачів до інформації і першоджерел, але і створюються умови для реалізації одного з головних принципів відкритого суспільства – принципу загальної приступності інформації і публікацій. Одне з головних достоїнств електронних каталогів - це лінгвістичне забезпечення, що відіграє значну роль у ЭК, тому що визначає його пошукові можливості, узагалі якість пошуку, тобто те заради чого створюється ЭК. Лінгвістичне забезпечення розуміється як сукупність пошукових засобів: різні класифікаційні системи (УДК, ББК, ГРНТИ), словники, бази ключових слів і предметних рубрик і інше. У ЭК паралельно використовуються і ББК і УДК, оскільки в багатьох бібліотеках міцно ввійшла в практику ББК. В даний час бібліотекарі звертають погляд і на Десяткову класифікацію Дьюи (ДКД), тому що в 130 країнах світу застосовується ця американська система класифікації. ДКД властива універсальність засобів і правил побудови індексів, вона зручна для систематизації документів на різних мовах. Але практика роботи бібліотек показує, що користувач частіше зацікавлений вести пошук не по класифікаційних системах, а по запитах тематичного, предметного характеру. Тому частіше використовують у ЭК як інформаційно-пошукову мову, мова ключових термінів. Користувачі так само зацікавлені оперувати ключовими термінами, що є для них найбільш зрозумілим пошуковим засобом.  
Користувачі так само зацікавлені оперувати ключовими термінами, що є для них найбільш зрозумілим пошуковим засобом. Крім того, при даному виді пошуку користувач може збагачувати свій запит, використовуючи базу даних ключових слів.
Число бібліотек, що цілком перевели свої карткові каталоги в електронні, постійно росте. Головна мета всіх інформаційних продуктів (ЭК, БД) розширити наше представлення про інформаційний простір, показати нові можливості, що відкриваються перед нами.
Розвиток удосконалених комп'ютерних мереж уможливило доступ до каталогів будь-яких бібліотек з будь-якого місця, навіть із власного будинку. Доступними стали не тільки каталоги, але і різні бази даних. Остання розробка в цьому напрямку – поява повнотекстових електронних журналів, часто збагачених мультимедийними засобами, наприклад зображенням і звуком.
Для задоволення потреб фахівців у науково-технічній інформації сучасна бібліотека повинна забезпечити йому доступ до національної і світової інформації. Частиною організації такого доступу є доступ до документальних джерел інформації.
Електронні каталоги є одним з найважливіших бібліотечних ресурсів, який набуває особливої цінності тоді, коли знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий доступ до відомостей про бібліотечний фонд.
Таким чином, у залежності від характеру запиту читач будь-якої бібліотеки може вибрати сам, до якого з каталогів треба звернутися. Якщо потрібна визначена книга, і автор її відомий, пошук легше вести в алфавітному каталозі.
Підбор літератури по темі, питанню ведеться по систематичному каталозі. Книги по вузьких, конкретних питаннях, що стосується визначеного предмета, простіше підібрати по предметному каталозі. Предметний каталог, незамінний і тоді, коли запит носить міжгалузевий, комплексний характер.
Матеріали по цікавлячому вас питанню, поміщені в журналах, газетах, збірниках – шукайте в картотеці журнальних і газетних статей.
Картотека журнальних і газетних статей, звичайно, складається так само, як і систематичний каталог, по відділах галузей знання, рідше – по предметній ознаці, тобто відповідно до рубрик предметного каталогу. Універсальна (систематична) картотека статей — головна серед усіх наявних у бібліотеці картотек. У ній оперативно відбиваються зведення про статті, опубліковані за останні 3—5 років у періодичних і триваючих виданнях по всіх галузях знання. Матеріали тут розташовані в систематичному порядку (як і в систематичному каталозі даної бібліотеки). Однак широта й різноманіття описуваних статей нерідко диктують необхідність деталізувати схему картотеки, ввести в неї додаткові рубрики особливо з питань внутрішньої й зовнішньої політики держави. З метою надання допомоги читачам у розшуку потрібних рубрик схема універсальної картотеки подається у виді плаката, що вивішується в бібліотеці в зручному для огляду місці. Крім того, в останній каталожній шухляді розміщається алфавітно-предметний покажчик розділів, також покликаний прискорити пошук потрібних матеріалів.
Читач, що освоївся с побудовою систематичного каталогу, зможе легко орієнтуватися й у систематичній картотеці журнальних і газетних статей. Алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу буде служити одночасно і посібником до користування картотеки журнальних і газетних статей, тому що індекси відділів каталогу і картотеки збігаються. Систематична картотека журнальних і газетних статей служить важливим доповненням до систематичного каталогу книг
Велику допомогу в розшуку необхідної літератури читачеві можуть зробити тематичні картотеки, що містять опис видань по найбільш актуальних проблемах і питаннях. Тематичні картотеки мають відомості про найбільш коштовну літературу і зберігаються, звичайно, на кафедрах (пунктах) видачі книг у відділах обслуговування бібліотек.
До спеціальних бібліографічних картотек відносяться картотеки рецензій, заголовків художніх творів, персоналій, спеціальних видів видань (друкованої графіки, нот, карт і т. д.).
Для читачів, що використовують у своїй роботі чи вибирають по каталозі визначену книгу, дуже важливо знати, чи були опубліковані в печатці рецензії на цю книгу. Для задоволення цих потреб бібліотека веде картотеку рецензій. Оскільки, як правило, читач не знає, де і коли були опубліковані рецензії, хто їхній автор і т. п., у картотеці картки з описами групуються не за алфавітом прізвищ авторів рецензій, а за алфавітом авторів рецензіруємих книг (чи їхніх заголовків, для книг без указівки автора).
Тому й опис складається за особливою формою: на перше місце виноситься опис рецензіруємої книги і нижче, із нового рядка, після слова «Ред.» (рецензія) приводиться опис самої рецензії, з указівкою її автора, заголовка й видання, у якому опублікована рецензія. У картотеці заголовків художніх творів відбиваються зведення про окремі, найбільш популярні у читачів книги.
 Корисною для читачів є картотека персоналій, де зібрані зведення про друковані матеріали, присвячені життю й творчості державних і суспільних діячів, видних представників науки, техніки і культури. Кожну персональну рубрику відкриває розділова картка, на якій зазначені прізвища, ім'я і по батькові, дати життя, характер діяльності того чи іншого обличчя. У самій же рубриці в першу чергу описані твори названого діяча, а потім — література про нього. Матеріал у картотеці розташовується за абеткою.
У картотеці нових надходжень зазначені видання, що поповнили бібліотеку протягом останнього часу (одного — трьох місяців). Працюючи над твором, чи доповіддю, просто зацікавившись книгами визначеної тематики, потрібно звернутися до каталогів і картотек. І потрібна книга обов'язково знайдеться.
Література:
1. Амбарцумян З. Н. Читателям о библиотечных каталогах.- М.: Книга, 1988.
2. Воронько К. Л. Организация библиотечных фондов и каталогов.- М.: Книга, 1972.
3. Каталоги и картотеки централизованной библиотечной системы.- М.: Книга, 1985.
4. Салий В. Библиотечные каталоги и картотеки. // Шкільна бібліотека.- 2003.- № 1.- С. 127-129.

Про бібліотеку